Географія: Загальна географія
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Географiчне пiзнання Землi
    • Cтародавня епоха пізнання Землі
      • Геродот
      • Ератосфен
      • Клавдій Птолемей
    • Пізнання землі у середні віки
      • Ібн Батута
      • Марко Поло
      • Мартін Бехайм
    • Епоха Великих географічних відкриттів
      • Бартоломеу Діаш
      • Васко да Гама
      • Христофор Колумб
      • Амеріґо Веспуччі
      • Фернан Магеллан
      • Абель Тасман
      • Френсіс Дрейк
      • Дослідження Північно-Східної Азії
    • Географiя нового часу
      • Вітус Беринг
      • Джеймс Кук
      • Александр Гумбольдт
      • Іван Крузенштерн та Юрій Лисянський
      • Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарєв
      • Микола Миклухо-Маклай
      • Петро Семенов-Тянь-Шанський
      • Девід Лівінгстон
    • Освоєння полярних широт
      • Дослідження південних широт
      • Дослідження північних широт
    • Мiжнароднi дослiдження земної кулi
    • Географiчнi дослiдження на територiї України
  • Способи зображення Землі. Земля на планi та картi
    • Масштаб
    • Глобус
    • Карта
      • Картографiчна проекцiя
      • Умовнi знаки
    • План
    • Орієнтування на місцевості
      • Орієнтування за Полярною зорею
      • Орієнтування за компасом
      • Азимут
    • Зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті
      • Абсолютна висота
      • Вiдносна висота
    • Градусна сітка Землі. Географічні координати точок
    • Топографічна карта
    • Додаток 1. Умовні позначення.
  • Наука географiя
    • Геологiчний час
    • Рух Землi у космосi
      • Доба
      • Рiчний рух Землi. Зміна пір року
    • Часовi пояси
  • Лiтосфера
    • Внутрiшня будова Землi
    • Гiрськi породи та мiнерали
    • Розмiри Землi
    • Утворення материкiв та океанiв
    • Лiтосфера та лiтосфернi плити
    • Рухи земної кори
    • Вплив внутрiшнiх сил Землi
      • Землетруси
      • Вулканiзм
      • Гарячі джерела та гейзери
    • Вплив зовнiшнiх сил Землi
    • Основнi форми рельєфу Землi
      • Рівнини
      • Гори
    • Рельєф дна Свiтового океану
    • Додаток 1. Основнi гори свiту
  • Гiдросфера
    • Свiтовий колообiг води
    • Свiтовий океан та його частини
      • Моря
      • Затока
      • Протока
    • Частини суходолу
      • Острови
    • Воднi маси
      • Додаток 1. Найбiльшi глибини океанiв
    • Рух води в океанi
      • Океанiчнi течiї
    • Води суходолу
      • Річка
        • Ерозія
      • Озеро
      • Болото
      • Штучнi водойми
      • Льодовики та багаторiчна мерзлота
      • Форми рельєфу: яр та балка
      • Додаток 2. Рiчки
      • Додаток 3. Озера
    • Пiдземнi води
  • Атмосфера
    • Тепловi пояси Землi
    • Пояси атмосферного тиску на Землi
    • Вiтер, постiйнi та змiннi вiтри
      • Пасати
      • Бриз
      • Мусони
    • Вологiсть повiтря
    • Хмари i туман
      • Перисті хмари
      • Шаруваті хмари
      • Купчасті хмари
    • Повiтрянi маси,циклони та антициклони
    • Види опадiв i закономiрностi їхнього розподiлу
      • Дощ
      • Снiг
      • Град
      • Туман
      • Роса, іній та паморозь
    • Погода, її елементи, типи, змiна в часi
    • Клiмат Землi, чинники його формування, пояси i основнi типи
      • Кліматичні пояси
  • Бiосфера
    • Вплив господарської дiяльностi людини на бiосферу
    • Ґрунти
    • Географiчна оболонка, закономiрностi її формування i розвитку
    • Зональнi природнi комплекси
      • Географiчнi пояси Землі
        • Природнi зони. Висотна пояснiсть
    • Азональнi природнi комплекси
  • Господарська діяльність людини
  • Змiни компонентiв природи людиною
  • Природнi ресурси материкiв та океанiв
  • Забруднення природного середовища
  • Охорона природного середовища
    • Міжнародні організації
  • Розв'язання географiчних задач
    • Амплiтуда коливань температури
    • Зволоження територiї
    • Ресурсозабезпеченiсть
    • Рiчки
    • Населення
    • Тиск
    • Пам’ятка
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Способи зображення Землі. Земля на планi та картi

Градусна сітка Землі. Географічні координати точок

PreviousВiдносна висотаNextТопографічна карта

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Визначення Градусна сiтка – система умовних лiнiй (меридiанiв i паралелей) на географiчних картах i глобусах. Географiчнi полюси (пiвнiчний i пiвденний) – точки перетину умовної осi обертання Землi iз земною поверхнею.

Рисунок 3.3.1: Градусна сітка

Визначення Екватор – умовна лiнiя, яка розташована на однаковiй вiдстанi вiд полюсiв i розподiляє земну кулю на двi пiвсфери – Пiвнiчну i Пiвденну. Вiн є найбiльшою паралеллю, довжина якої приблизно $$40000$$ км ($$360^{\circ}$$). Екватор з латинської мови перекладається як «той, що зрiвнює». Ця назва невипадкова, бо екватор – це лiнiя постiйного рiвнодення. Меридiани – це лiнiї на глобусi i картi, якi проходять точно вiд Пiвнiчного до Пiвденного полюсiв Землi i вказують напрямок пiвнiч-пiвдень.

На глобусах і картах показують ті меридіани, які відповідають цілому числу градусів, але насправді меридіан можна провести через будь-яку точку на земній кулі. Меридіани відраховують від початкового (нульового) меридіана, тобто Ґринвіцького меридіана. Цей меридіан ділить земну кулю на дві півкулі – Східну і Західну. Довжина кожного меридіана дорівнює приблизно 2000020 00020000 км (180∘180^{\circ}180∘). Довжина 1∘1^{\circ}1∘ дорівнює 111,1111,1111,1 км.

Визначення Паралелi — це лiнiї, проведенi на глобусi та картi паралельно до екватора. Паралелi вказують напрямок захiд-схiд.

Відлік починається від екватора до півночі або півдня (можливі значення широти: від 0∘0^{\circ}0∘ до 90∘90^{\circ}90∘). Довжина всіх паралелей у градусах 360∘360^{\circ}360∘, а в кілометрах вона різна. Довжина 1∘1^{\circ}1∘ також різна, на екваторі вона дорівнює 111,1111,1111,1 км.

Визначення Географiчнi координати – географiчна широта i географiчна довгота. Вони визначають положення точки на земнiй поверхнi вiдносно екватора i початкового меридiана. Географiчна широта – це вiдстань у градусах вiд екватора до точки, координати якої потрiбно визначити. Географiчна довгота – це вiдстань у градусах вiд початкового меридiана до точки, координати якої треба визначити.

Географічна широта буває північною (пн. ш.), якщо об’єкт розміщений північніше екватора, та південною (пд. ш.), коли об’єкт розміщений південніше екватора. Географічна широта на Землі може змінюватися в інтервалі від 0∘0^{\circ}0∘ до 90∘90^{\circ}90∘. Усі точки, розміщені на одній паралелі, мають однакову географічну широту.

Примітка Екватор – це початок відліку географічної широти, тому його широта становить $$0^{\circ}$$.

Кінцеві точки, до яких можна визначити широту — це Північний та Південний полюси. Їхня географічна широта становить 90∘90^{\circ}90∘ відповідно північної і південної широти.

Географічна довгота може бути східною (сх. д.), якщо об’єкт розміщений на схід від початкового меридіана, і західною (зх. д.), якщо об’єкт розміщений на захід від початкового меридіана. Початковий меридіан (Ґринвіцький) – це початок відліку географічної довготи. Він має довготу 0∘0^{\circ}0∘. Оскільки вся земна куля має 360∘360^{\circ}360∘, то в кожній з півкуль (Східній чи Західній) довгота може бути в інтервалі від 0∘0^{\circ}0∘ до 180∘180^{\circ}180∘. Усі точки, розміщені на одному меридіані, мають однакову географічну довготу.

Укажіть назву уявної лінії, що позначена на рисунку знаком питання.Північне полярне колотропікекваторПівденне полярне коло

Усі географічні координати будь-яких об’єктів, розташованих на острові Тасманія матимуть:південну широту та східну довготупівденну широту та західну довготупівнічну широту та східну довготупівнічну широту та західну довготу

Усі географічні координати будь-яких об’єктів, що розташовані на острові Гренландія матимуть:північну широту та східну довготупівнічну широту та західну довготупівденну широту та східну довготупівденну широту та західну довготу