Епоха Великих географічних відкриттів

Епохою Великих географічних відкриттів заведено називати історичний період від кінця XV до середини ХVII ст.
Табл. 2.3.1: Мандрiвки середньовiччя
Вiкiнги
 (IX-XV ст.)
Марко Поло
 (1254-1324 рр.)
Афанасiй Нiкiтiн
 (?-1475 р.)
Вiдкрили та заселили Iсландiю.
Досягли берегiв Ґренландiї та Пiвнiчної Америки.
Склали описання Бiлого моря та Скандинавського пiвострова.
Склали оповiдання про мiста та князiв Київськiй Русi.
Провiв 17 рокiв, мандруючи країнамi Сходу, вивчав Китай, збирав вiдомостi про Iндiю та Китай.
Пiсля повернення до Європи записав свої враження, якi ввiйшли в iсторiю як «Книга Марка Поло».
Був мандрiвником, росiйським купцем, побував у Персiї, Iндiї, Сомалi, Iранi, Османськiй iмперiї, Криму; перетнув Каспiйське, Аравiйське та Чорне моря.
Написав книгу «Ходiння за три моря», яка мiстить цiннi лiтературно-iсторичнi та географiчнi матерiали.
Табл. 2.3.2: Епоха великих географiчних видкриттiв
1487 р.
Португалець Бартоломеу Дiаш обiгнув Африку з пiвдня.
Пiдтвердилися сподiвання, що Iндiї можна дiстатися океаном, прямуючи вздовж схiдного Узбережжя Африки.
1492 р.
Ґенуезець Христофор Колумб досяг островiв Вест-Iндiї.
Фактично це було вiдкриття європейцями Америки та початок масштабного освоєння її земель.
1492—
1493 рр.
Перше плавання X. Колумба.
Експедицiя пройшла вздовж островiв Куба й Еспаньйола.
1493—
1496 рр.
Друге плавання X. Колумба.
Було вiдкрито багато островiв: Гваделупа, Монтсеррат, Сан Крiстобаль, Вiрґiнськi, Пуерто-Рiко та iн.
1497 р.
Португалець Васко да Ґама вiдкрив морський шлях iз Європи в Iндiю.
Вiд того часу i до вiдкриття Суецького каналу (1869 р.) основна торгiвля європейцiв iз країнами Пiвденної та Схiдної Азiї вiдбувалася цим шляхом.
1498—
1500 рр.
Третє плавання X. Колумба.
Колумб висадився на берег Пiвденної Америки.
1502—
1504 рр.
Четверте плавання X. Колумба.
Протока, яка б вiдкрила шлях до Iндiї, так i не була знайдена.
1519—
1522 рр.
Перше навколосвiтнє плавання iспанської експедицiї пiд керiвництвом Фернана Маґеллана.
На практицi було доведено, що Земля має форму кулi, а Свiтовий океан є єдиним цiлим.
1577—
1580 рр.
Друге навколосвiтнє плавання ескадри пiратiв, що мали заступництво англiйської корони, пiд керiвництвом Френсiса Дрейка.
Були зробленi важливi уточнення карти свiту.
Кiнець XVI—
середина XVII ст.
Походи землепроходцiв iз метою освоєння Сибiру та Далекого Сходу.
Була дослiджена значна частина Сибiру та Далекого Сходу, складенi карти.
1644 р.
Вiдкриття Австралiї голландським мореплавцем Абелем Тасманом.
Було остаточно доведено, що Австралiя — самостiйний материк.
Укажiть iм’я мандрiвника, який здiйснив першу навколосвiтню подорожХристофор КолумбФернан МагелланВаско да ГамаIбн Батута
Укажiть iм’я мандрiвника, якого називали "залiзним пiратом"Хуан ЕльканоАмерiго ВеспуччiХристофор КолумбФренсiс Дрейк

Мартін Бехайм

Бартоломеу Діаш

Last modified 4yr ago

Вiкiнги (IX-XV ст.)	Марко Поло (1254-1324 рр.)	Афанасiй Нiкiтiн (?-1475 р.)
Вiдкрили та заселили Iсландiю. Досягли берегiв Ґренландiї та Пiвнiчної Америки. Склали описання Бiлого моря та Скандинавського пiвострова. Склали оповiдання про мiста та князiв Київськiй Русi.	Провiв 17 рокiв, мандруючи країнамi Сходу, вивчав Китай, збирав вiдомостi про Iндiю та Китай. Пiсля повернення до Європи записав свої враження, якi ввiйшли в iсторiю як «Книга Марка Поло».	Був мандрiвником, росiйським купцем, побував у Персiї, Iндiї, Сомалi, Iранi, Османськiй iмперiї, Криму; перетнув Каспiйське, Аравiйське та Чорне моря. Написав книгу «Ходiння за три моря», яка мiстить цiннi лiтературно-iсторичнi та географiчнi матерiали.

1487 р.	Португалець Бартоломеу Дiаш обiгнув Африку з пiвдня.	Пiдтвердилися сподiвання, що Iндiї можна дiстатися океаном, прямуючи вздовж схiдного Узбережжя Африки.
1492 р.	Ґенуезець Христофор Колумб досяг островiв Вест-Iндiї.	Фактично це було вiдкриття європейцями Америки та початок масштабного освоєння її земель.
1492— 1493 рр.	Перше плавання X. Колумба.	Експедицiя пройшла вздовж островiв Куба й Еспаньйола.
1493— 1496 рр.	Друге плавання X. Колумба.	Було вiдкрито багато островiв: Гваделупа, Монтсеррат, Сан Крiстобаль, Вiрґiнськi, Пуерто-Рiко та iн.
1497 р.	Португалець Васко да Ґама вiдкрив морський шлях iз Європи в Iндiю.	Вiд того часу i до вiдкриття Суецького каналу (1869 р.) основна торгiвля європейцiв iз країнами Пiвденної та Схiдної Азiї вiдбувалася цим шляхом.
1498— 1500 рр.	Третє плавання X. Колумба.	Колумб висадився на берег Пiвденної Америки.
1502— 1504 рр.	Четверте плавання X. Колумба.	Протока, яка б вiдкрила шлях до Iндiї, так i не була знайдена.
1519— 1522 рр.	Перше навколосвiтнє плавання iспанської експедицiї пiд керiвництвом Фернана Маґеллана.	На практицi було доведено, що Земля має форму кулi, а Свiтовий океан є єдиним цiлим.
1577— 1580 рр.	Друге навколосвiтнє плавання ескадри пiратiв, що мали заступництво англiйської корони, пiд керiвництвом Френсiса Дрейка.	Були зробленi важливi уточнення карти свiту.
Кiнець XVI— середина XVII ст.	Походи землепроходцiв iз метою освоєння Сибiру та Далекого Сходу.	Була дослiджена значна частина Сибiру та Далекого Сходу, складенi карти.
1644 р.	Вiдкриття Австралiї голландським мореплавцем Абелем Тасманом.	Було остаточно доведено, що Австралiя — самостiйний материк.