Рельєф дна Свiтового океану

На материковій обмілині (шельфі) та материковому схилі продовжуються рівнини і гори суходолу. Для них характерний материковий тип земної кори (до глибини 3000-4000 м).

Ложе океану розташоване глибше, за межами підводної окраїни материка, де поширений океанічний тип земної кори. Рельєф тут здебільшого горбисто-рівнинний, однак трапляються й окремі гори вулканічного походження.

Часто підводну окраїну материка і ложе океану розділяє перехідна зона. Вона розташована у місцях сходження літосферних плит і має перехідний (від материкового до океанічного) тип земної кори та дуже складний рельєф. Тут позмінно чергуються улоговини окраїнних морів, підводні хребти та найглибші частини Світового океану — глибоководні жолоби. В районі улоговин окраїнних морів і глибоководних жолобів перебувають епіцентри землетрусів. Вершини підводних хребтів можуть здійматися над поверхнею води, утворюючи острівні дуги. Саме тут найбільше діючих вулканів. Найактивніші з них розташовані на морському дні.

Визначення
Рифти — розломи дна океану завглибшки кiлька кiлометрiв, якi утворюються внаслiдок розходження лiтосферних плит.

По них з мантії рухається вгору розігріта речовина, що нагромаджується та застигає на дні океану, утворюючи серединно-океанічні хребти.

Визначення
Глибоководнi жолоби — вiдносно вузькi западини дна океану з глибинами до 11 км (Марiанський жолоб).

Установіть відповідність між об’єктами, позначеними на схемі буквами, і їх назвами.
океанічний жолоб

А Б В Г Д

шельф

А Б В Г Д

підводний хребет

А Б В Г Д

материковий схил

А Б В Г Д